Культурна спадщина України

У ході вивчення  теми «Культура України у 60-80-ті роки ХХ ст.» учні 11-го класу підготували і склали свій перелік пам’яток української культури, який може увійти до світової спадщини людства. До нього увійшли: пам’ятник засновникам Києва та арка Дружби народів, фільм С. Параджанова «Тіні забутих предків», творчість В.Івасюка та ансамблю «Гомін» і оригінально-неперевершені твори Марії  Приймаченко.

 

Зустріч із президентами

 

19 березня  на уроці всесвітньої історії у 9-Б працювало «Рекламне агентство»: розглянувши країни Європи та США у другій половині  19 ст., діти розповідали про переваги  економічного та політичного розвитку «своєї» держави (Англії, Франції, Італії, Німеччини, Росії) з метою  залучення якомога більшої кількості туристів. Група Котеленець Вікторії навіть запросила до виступу трьох  американських президентів: Т. Джефферсона, А. Лінкольна та Т. Рузвельта. Наприкінці пролунав гімн США.

 

Уроки в музеї

 

17-18 лютого учні 5-А та 5-Б класів відвідали історичний відділ Ніжинського краєзнавчого музею, де познайомилися із життям та побутом населення ХІХ ст., дізналися про участь ніжинців у подіях Афганської війни та сучасного протистояння на Сході України, розглянули експонати Другої світової та часів Голодомору, спробували   "побачити" сучасне місто на репродукціях малюнків 200-річної давнини.

 

Історично-нумізматичний

Всесвітня історія у 8-Б. Вивчаємо й повторюємо (карантин з 04 по 19 лютого вніс свої корективи)  країни Європи та Азії ХІХ ст. Дещо змінили підхід - досліджуємо події через монети різних країн і часів. Окремим з монеток - за 100 і навіть набагато більше років. Цікавол, що зображено на них, кому "присвячені" і які події відбувалися в той час у певній країні. А ще цікавіше - потримати в руках справжнісінькі історичні артефакти. Деякі з них, як сказав дядько Гугл, вартують сотні тисяч доларів!!! Величезна подяка Юлі Покрасьон та її татові, які у вільний час займаються пошуком цих мікросвідків історії.

Напередодні свята. У 10 кл. це вже стає традицією

Весна...

Такий теплий березневий тиждень на самому початку весни! Сонечко, +12+15, хіба тут всидиш у класі? Історію можна вивчати й на свіжому повітрі! 5-А сьогодні: змагався у знаннях історичних подій періоду Другої світової, козацтва та князівських часів; вдосконалював своє вміння швидко орієнтуватися в підручнику та навчальному матеріалі; згадував ігри на свіжому повітрі поколінь дідусів та бабусь. Гарно вийшло, настрій чудовий!

Майже Новий рік у 10-му

Останній день навчання календарного 2019-го. Останній урок історії у 10-му класі. Настрій майже новорічний - погода радше квітнева зі своїми  +11 і розквітлими пролісками, але діти в передчутті канікул. А треба розглянути історію країн Європи міжвоєнного періоду! І  що робити? Вихід знайшли! Швиденько об’єдналися в групи й досліджували новорічні традиції ХХ ст. у  тих  країнах, які вивчали. Було цікаво! Ну і який же Новий рік без див-чудес? Були й вони - у вигляді двох дівчаток-однокласниць Лізи Солдатенко і Яни Зоценко, і одній  з груп пощастило - Яна допомогла в оформленні дослідження! Ну чим не подарунок хлопцям?

Вчимося...

8-й клас. Руїна. Один з найскладніших періодів в історії України (і для вивчення також). Вивчаємо, асоціюємо, згадуємо, осмслюємо.

Майстри на всі руки

Інакше й не скажеш! Виконуючи проєкти з історії української культури ХІХ ст., 9-В не перестає вражати, дуже цікаво й творчо підійшли до виконання завдань Ковтун Вероніка, СидорецьАміна, Моруга Саша. Працював не лише мізками,  а й вправними рученятами Саша Ярмак, завдання з лепбуку якого виконували на уроці усім класом. Молодці!

Для 10 класу

Всесвітня історія. Теми учнівських проєктів +інструкція

Перший досвід

Чи важко провести звичайний урок? З погляду учня, що сидить за партою - простіше простого: приходить учитель і починає опитувати домашнє завдання, а потім розказує те, що в підручнику написано, а школярі в цей час напружено думають, що відповісти, потім для чогось пишуть у зошити нову тему, читають підручник... Чи дійсно це все так? Хтось замислювався, скільки тому вчителю потрібно "перелопатити" літератури, аби знайти цікаву і потрібну інформацію, тримати дисципліну й одночасно зацікавити, намагаючись навчити іноді "нуднуватим" темам, продумати питання, на які конкретно цей клас зможе дати відповіді і т.д.?
Денис Козинець спробував себе в ролі вчителя - провів урок історії України для своїх однокласників! Щоправда,  наприкінці, витерши піт з чола,  полегшено зітхнув: "Хух..."

14 жовтня в історії українського народу

«Поділися тим, що знаєш» - саме в такому форматі відбувся урок історії  для старшокласників нашої школи напередодні відразу 4-х свят, які припадають на 14 жовтня. Десятикласники Лоханько Ксенія, Новосад Сніжана, Котеленець Аня підготували розповідь про витоки та традиції свята Покрови, особливе пошанування його козаками та пригадали події 2014-го, які стали поштовхом до запровадження Дня захисника України. Вшановуючи сучасних захисників незалежності України, діти поклали квіти до меморіальної дошки випускника школи Ткаченка Руслана.

 Одинадцятикласники Грищенко Максим та Мовчан Валентин інформували про події національно-визвольної боротьби Другої світової, одне з центральних місць у якій займала створена 77 років тому Українська повстанська армія. Родзинкою зустрічі став драйвовий виступ шкільної команди «Отамани» - безпосередніх учасників міського етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл-Джура»: Сіряченко Поліна, Скрипка Таня, Харечко Настя не лише із захопленням розповіли про самі змагання та майже річну підготовку до них, а й підготували відеофільм про свої виступи та те, що залишилося «за кадром». Дівчатка ще раз довели присутнім, що захист Батьківщини – справа не лише чоловіків. Досить переконливо з вуст дітей-патріотів звучали слова про  цінність дружби і взаємопідтримки та взаємодопомоги. Один з етапів випробувань цьогорічної гри був присвячений історії УПА, завдяки чому «джуристи» суттєво розширили свої знання з історії визвольних змагань українського народу.

На завершення школярі активно відповідали на питання інтелектуальної вікторини з історії України та її державотворення.

Війна після війни

Цьогоріч уперше на державному рівні  вшанували пам’ять українців,  депортованих  у 1944-1951 рр.  з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя та Бойківщини (відповідну постанову Верховна Рада прийняла 2018-го). Та війна з народом, яка в офіційних документах звучала як «обмін населенням» , «вирівнювання кордону» чи «вирішення «українського питання», увійшла в історію під похмурим словом «депортація», а для її безпосередніх учасників (а таких було майже 750 тисяч!) означала  позбавлення рідних домівок, майна, поневіряння та знущання за новими адресами.  Саме 9 вересня 1944 р.  й почалася та важка дорога для тисяч жителів західноукраїнських земель. Куди,  навіщо,  що їх чекало – про це сьогодні  на уроці  історії  говорили  учні 11-го класу, знайомлячись зі свідченнями очевидців, статистичними даними   та фотодокументами  тих часів. Уявити масштаб трагедії  допомогли й тестові завдання, запропоновані Українським інститутом національної пам’яті. Пам’ять народу жива, а такі злочини не мають повторитися!