Свято 4-х

Покрова йде - цілий кошик свят несе

14 жовтня українці відзначають чотири великі свята:
- День святої Покрови Пречистої Богородиці
- 77-а річниця створення Української повстанської армії (УПА) - 1942 р.
- День Українського козацтва
- День захисника України (від 14 жовтня 2014).
Детальніше...https://istorinka.blogspot.com/p/14-2019.html

На побачення з Гоголем

Запрошуємо Вас стати учасником Бібліоночі “Гоголем призначена зустріч!” Адже, як відомо, після заходу сонця починає відбуватися все найцікавіше. І перш ніж насмілитися пірнути в бездонні глибини гоголівської душі й творчості, чи не відкрити ще раз для себе сторінки його книг, чи не походити тими коридорами, якими ходив сам Микола Васильович Гоголь, непізнана й непізнавана людина? Може, хоч на один міліметр, на пів-міліметра наблизимося до розгадки його потужної й таємничої душі?

Гоголю - 210! І це не жарт!

1 квітня  - день народження весвітньовідомого письменника, життя якого оповите містикою. 12-річним хлопчиком Гоголь потрапляє до Ніжина, де навчається у Гімназії вищих наук князя Безбородька. З Ніжином пов’язані його перші літературні спроби, гра в театрі, мрії стати ... істориком.
У Ніжині 1881 р. було встановлено перший у світі пам’ятник Гоголю, гроші на який збирали "всім миром", а скульптор Пармен Забіла сховав свій профіль у складках плаща.
Сьогодні, 1 квітня, Микола Васильович завітав до міста свого дитинства. Завітав зі своїми літературними героями, серед яких були й учні нашої школи. Упізнаєте їх?

13 січня - Маланки, 14-го - старий новий рік

Ми, українці, - особливі. І свята у нас красиві. Новий Рік і Старий Рік, хай дарують довгий вік!

Різдво в Україні

Традиції і звичаї Різдва в Україні значно відрізняються від європейських, чи тих, які ми бачимо в американських фільмах. Давні колядки, вертеп і навіть дівоче ворожіння – це те, що робить унікальними традиції українського Різдва.

Різдво для більшості сімей розпочинається з Богослужіння. Зазвичай вранці 7 січня родини йдуть до церкви. А після цього сідають за святковий стіл. Поки господиня накриває на стіл, чоловік обходить будинок та посипає його сіллю, яку перед тим освятили в церкві, – для захисту від злих сил. З цією ж метою на 4 кутках стола розкладають зубки часника.

Також під скатертину прийнято класти трохи сіна та копійок. Це роблять для того, щоб наступний рік приніс багатство. І мається на увазі не так матеріальне збагачення, а більше хороший врожай чи щось подібне.

На відміну від Святвечора, під час різдвяного обіду вже не обмежуються пісною їжею. Зазвичай на столі у цей день шинка, ковбаса, яйця, холодець та багато іншого.

Різдвяні традиції: чого робити не можна

Згідно із церковною традицією, 7 січня можна снідати лише після того, як сім’я повертається із церкви. Першу ложку має з’їсти голова родини та благословити трапезу. Лише після цього інші члени сім’ї можуть приступати до частування.

Різдво вважають святом милосердя, тож не можна відмовляти нужденним у милостині. Своєрідною милостинею є і подяка колядникам, тому не реагувати на цей спів також не можна. Також у цей день заборонено лихословити і сваритися.

Як і в більшість православних свят у Різдво забороняється шити, прати, прибирати, працювати в хаті та робити іншу фізичну роботу. Ну, і народження Христа слід зустрічати охайними, не можна святкувати у старому, брудному одязі.

Та все ж найкраща традиція та цінність Різдва – проводити час з родиною. Тож не забувайте про своїх рідних, започатковуйте власні традиції і насолоджуйтесь цим святом.

Джерело: https://24tv.ua/ukrayina_tag1119

Творчий підхід до дослідницької роботи

Готуємо й захищаємо проекти з історії українського козацтва (8-А, 8-Б)

Звичаї і традиції українців

18 квітня - день Федула

У  цей день намагалися повністю провітрити житло, влаштовуючи протяги і дозволяючи теплим вітрам проникнути всередину. Вітер виганяв бісів і переполохи. Переполохом називали хворобу, яку отримували внаслідок впливу злого вітру. Вірили, що людина може підхопити цю хворобу уві сні. Зображували Переполох у вигляді живої істоти. Знахарі займалися лікуванням цього захворювання.

Зазвичай день Федула пов’язували з приходом теплих днів. Казали: “Прийшов Федул – теплий вітер подув, вікна відчинив, хату без дров натопив”. Свято 18 квітня в старовину називали по-різному: Федул-вітрогон, Федора, Федора-анемона і т.д. Вважалося, що 18 квітня зима остаточно тікала геть. Сам день може бути дощовим або теплим. Спостерігали за природними явищами і прикметами, намагалися передбачити погоду на найближчий час.

Цьогоріч 18 квітня відзначають Світлий Вівторок.

У Світлий Вівторок вже жінки починають ходити в гості, розважатися, а чоловіки залишаються вдома. В Україні на третій день Великодних свят селяни традиційно збиралися в корчмі “на музику”, щоб святки проводити. Ці три дні свят були щасливим часом гостювань, молодіжних ігор та забав. Дорослі шукали в ці дні квіти рясту, а знайшовши — топтали їх примовляючи: “Щоб і на той рік діждать рясту топтати”.

День називали Купальний, бо тих, хто проспав заутреню, обливали водою. У цей день дівчата могли поливати хлопців. А ще справлялися “висвятки”, тобто посвячення підлітків-дівчаток — у дівок, а хлопців — у парубків, за що ті влаштовували пригощання і ставали повноправними членами дівочої чи парубоцької громади села.

Великдень

З давніх давен по довгій і затяжній зимі всі завжди чекали весни, а з нею – і Великдень.  Історія виникнення свята Великодня дуже давня. Задовго до приходу християнства наші предки святкували найголовніше свято весни, який називали Великдень. Щороку після весняного сонцестояння відбувалися численні обряди, які символізували перемогу весни над зимою, дня над ніччю, сонця над морозом, початок нового життя і посівного сезону. Сім’ї випікали «Великодні бабки» і фарбували яйця, які згодом стали прабатьками сучасних пасок і крашанок.

Іудеї теж почали святкувати Великдень ще задовго до різдва Христова. Цей день символізував їх вихід з єгипетського рабства. Саме слово пасха прийшло до нас з давньоєврейської мови і означало воно «проходження», «позбавлення». І вже після Різдва і Розп’яття Христа, в 325 — му році на Першому Вселенському соборі Християнських церков в місті Нікеї були прийняті основні правила святкування свята Воскресіння Господнього — Великодня. Одним з основних правил є дата святкування. Свято має відбутися в перше воскресіння, що йде за першим повним місяцем після весняного рівнодення. Якщо ж дата збігається з святкуванням єврейської паски, то православне святкування переноситься ще на тиждень.

З Великоднем пов'язано безліч вірувань:

·         Вважається, на Великдень все стає видимим, навіть містичне; маленькі діти з чистою душею можуть побачити всі земні скарби, які у цю ніч світяться вогниками.

·         На Великдень можна просити у Бога все. Так, люди похилого віку розчісували своє волосся з думкою про онуків, щоб їх було стільки, скільки волосся на голові.

·         Бажаючи розбагатіти, вмивалися зі срібного посуду.

·         Дівчата просили нареченого.

·         З нетерпінням чекали першого удару дзвонів. Якщо з першим ударом перехреститися зі словами: «Христос воскрес, а рабу (ім'я) здоров'я», то одужає навіть важко хвора людина.

·         Вставали до світанку, щоб не проспати щастя.

·         Дівчата вмивалися водою з червоного яйця, щоб бути рум'яними.

·         На Великдень усі мають веселитися, інакше сумувати доведеться весь рік.

Але існують і застереження:

·         У Великдень не можна займатися домашньою роботою – з клопотами піде щастя.

·         Освячені продукти не можна викидати, їх потрібно з'їсти за святковим столом, поділитися з рідними та сусідами або роздати бідним.

·         Подружжя не повинно христосатися на людях – до розлуки.

·         Гріх проливати кров тварин протягом Світлого тижня, адже вони теж радіють Христовому Воскресінню і славлять Бога.

Не можна викидати шкаралупу за вікно, щоб не потрапити в Ісуса і апостолів, які весь тиждень ходять по землі у жебрацькому дранті.