Різдво в Україні

Традиції і звичаї Різдва в Україні значно відрізняються від європейських, чи тих, які ми бачимо в американських фільмах. Давні колядки, вертеп і навіть дівоче ворожіння – це те, що робить унікальними традиції українського Різдва.

Різдво для більшості сімей розпочинається з Богослужіння. Зазвичай вранці 7 січня родини йдуть до церкви. А після цього сідають за святковий стіл. Поки господиня накриває на стіл, чоловік обходить будинок та посипає його сіллю, яку перед тим освятили в церкві, – для захисту від злих сил. З цією ж метою на 4 кутках стола розкладають зубки часника.

Також під скатертину прийнято класти трохи сіна та копійок. Це роблять для того, щоб наступний рік приніс багатство. І мається на увазі не так матеріальне збагачення, а більше хороший врожай чи щось подібне.

На відміну від Святвечора, під час різдвяного обіду вже не обмежуються пісною їжею. Зазвичай на столі у цей день шинка, ковбаса, яйця, холодець та багато іншого.

Різдвяні традиції: чого робити не можна

Згідно із церковною традицією, 7 січня можна снідати лише після того, як сім’я повертається із церкви. Першу ложку має з’їсти голова родини та благословити трапезу. Лише після цього інші члени сім’ї можуть приступати до частування.

Різдво вважають святом милосердя, тож не можна відмовляти нужденним у милостині. Своєрідною милостинею є і подяка колядникам, тому не реагувати на цей спів також не можна. Також у цей день заборонено лихословити і сваритися.

Як і в більшість православних свят у Різдво забороняється шити, прати, прибирати, працювати в хаті та робити іншу фізичну роботу. Ну, і народження Христа слід зустрічати охайними, не можна святкувати у старому, брудному одязі.

Та все ж найкраща традиція та цінність Різдва – проводити час з родиною. Тож не забувайте про своїх рідних, започатковуйте власні традиції і насолоджуйтесь цим святом.

Джерело: https://24tv.ua/ukrayina_tag1119

Великдень

З давніх давен по довгій і затяжній зимі всі завжди чекали весни, а з нею – і Великдень.  Історія виникнення свята Великодня дуже давня. Задовго до приходу християнства наші предки святкували найголовніше свято весни, який називали Великдень. Щороку після весняного сонцестояння відбувалися численні обряди, які символізували перемогу весни над зимою, дня над ніччю, сонця над морозом, початок нового життя і посівного сезону. Сім’ї випікали «Великодні бабки» і фарбували яйця, які згодом стали прабатьками сучасних пасок і крашанок.

Іудеї теж почали святкувати Великдень ще задовго до різдва Христова. Цей день символізував їх вихід з єгипетського рабства. Саме слово пасха прийшло до нас з давньоєврейської мови і означало воно «проходження», «позбавлення». І вже після Різдва і Розп’яття Христа, в 325 — му році на Першому Вселенському соборі Християнських церков в місті Нікеї були прийняті основні правила святкування свята Воскресіння Господнього — Великодня. Одним з основних правил є дата святкування. Свято має відбутися в перше воскресіння, що йде за першим повним місяцем після весняного рівнодення. Якщо ж дата збігається з святкуванням єврейської паски, то православне святкування переноситься ще на тиждень.

З Великоднем пов'язано безліч вірувань:

·         Вважається, на Великдень все стає видимим, навіть містичне; маленькі діти з чистою душею можуть побачити всі земні скарби, які у цю ніч світяться вогниками.

·         На Великдень можна просити у Бога все. Так, люди похилого віку розчісували своє волосся з думкою про онуків, щоб їх було стільки, скільки волосся на голові.

·         Бажаючи розбагатіти, вмивалися зі срібного посуду.

·         Дівчата просили нареченого.

·         З нетерпінням чекали першого удару дзвонів. Якщо з першим ударом перехреститися зі словами: «Христос воскрес, а рабу (ім'я) здоров'я», то одужає навіть важко хвора людина.

·         Вставали до світанку, щоб не проспати щастя.

·         Дівчата вмивалися водою з червоного яйця, щоб бути рум'яними.

·         На Великдень усі мають веселитися, інакше сумувати доведеться весь рік.

Але існують і застереження:

·         У Великдень не можна займатися домашньою роботою – з клопотами піде щастя.

·         Освячені продукти не можна викидати, їх потрібно з'їсти за святковим столом, поділитися з рідними та сусідами або роздати бідним.

·         Подружжя не повинно христосатися на людях – до розлуки.

·         Гріх проливати кров тварин протягом Світлого тижня, адже вони теж радіють Христовому Воскресінню і славлять Бога.

Не можна викидати шкаралупу за вікно, щоб не потрапити в Ісуса і апостолів, які весь тиждень ходять по землі у жебрацькому дранті.

13 грудня - свято Андрія