Страшне перо не в гусака

У школі - Тиждень історії, одна з локацій - "Для тих, хто "в темі". Тут зібрані "перлини" дитячої творчості, присвячені унікальному явищу в українській історії - запорізькому козацтву. Подаються вони з коментарями, аби всім охочим було зрозуміло, про що йде мова. Для продовження тривалості життя бажано прочитати всім! Ось лише деякі "шедеври":

Запорозька Січ  - це місце поселення козаків під Дніпром і над Дніпровим Бугом (писав знавець географії, якого козаки точно змусили б рити метро під Дніпром).

Запорозька Січ - це місце, де козаки без жінок і дітей варили їсти і строїли  фортеці (без коментарів, усе чітко й зрозуміло).

Булава – це предмет, який вказував, хто козак, а хто ні (ну просто як у казці: розкрутили булаву – і нема питань!).

Козаки самі призначали себе козаками (ну повна демократія!)

Йов Борецький – це командир повстання, який помер від отруєної стіни (непогана ідея для фільму-фентезі, враховуючи, що Борецький у 17 ст. очолив українську церкву).

У 1620 р. почалося повстання козацько-селянських людей за відновлення ієрахівської церкви за допомогою приїзду до Києва (хто не зрозумів – читати тричі. Мені це, правда, не допомогло).

Козаки не погоджувалися з правилами Речі Посполитої  щодо правил вступу в ряди козаків (це послання від майбутнього депутата-законотворця).

Козацька рада – це найвища  політична верхівка у козаків, яка зістояла з усіх козаків (он звідки приказка «Що не козак – то гетьман»).

Дякуємо всім, хто своєю творчістю продовжує нам життя!