Ніжинці брали безпосередню участь у організації викупа Тараса Шевченка із кріпацтва. Міф, про те, що царська родина викупила Тараса Шевченка з неволі, давно розвінчано. Зроблено було це зусиллями друзів молодого художника та мистецького середовища імперської столиці, яке мало потужний український сегмент. Чи не найбільш важливу роль в долі майбутнього поета зіграв український художник, педагог ІВАН СОШЕНКО. Саме він у 1835 р. звернув увагу на талант Тараса, зустрівши його з мольбертом у Літньому саду в Петербурзі. Пізніше кілька років Тарас Шевченко проживав з Іваном Сошенком та випускником Ніжинської гімназії вищих наук, художником АПОЛОНОМ МОКРИЦЬКИМ на одній квартирі. Саме Сошенко познайомив тоді ще кріпака пана Енгельгарда з українською громадою та мистецьким середовищем столиці а пізніше став одним із ініціаторів викупних переговорів, та аукціону, який дав необхідну для викупу суму. У 1839 р. Сошенко виїхав із Петербургу в Україну. З 1839 по 1846 р. він проживав у Ніжині, працюючи вчителем малювання. Дружні відносини між художниками зберігались і у подальшому. Одним із перших знайомих українців Петербургу, який оцінив талант Тараса та сприяв його знайомству з українським середовищем був випускник Ніжинської гімназії вищих наук ЄВГЕН ГРЕБІНКА. Нарешті безпосередню участь в аукціоні та зборі коштів для викупу здійснював видатний художник з родини ніжинських греків ОЛЕКСІЙ ВЕНЕЦІАНОВ, якого Тарас Шевченко із вдячністю згадував пізніше у повісті «Художник».
За життя Тарас Шевченко побував у Ніжині щонайменше двічі.
Перший відомий нам візит до міста стався у травні 1843 р. Тоді після тривалого проживання у Петербурзі, поет вперше повернувся на Батьківщину. Супроводжував його у цій поїздці випускник Ніжинської гімназії вищих наук Євген Гребінка. Шлях поета простягався у маєток Г.С. Тарновського - знамениту Качанівку і скільки він пробули у місті невідомо. Але Тарас Шевченко встиг побувати в гостях у свого друга Івана Сошенка, який працював у місцевій гімназії вчителем малювання. Пізніше в одній із повістей Тарас згадає цю зустріч та будинок Сошенка навпроти грецького кладовища.
Вдруге Шевченко відвідав місто у лютому 1846 р. На цей раз його приїзд був пов'язаний з роботою. Як художник Київської археографічної комісії, він мав замальовувати пам’ятки архітектури. Не відомо чи працював поет над якимись ніжинськими етюдами, але пробув у місті п’ять днів. На цей раз його супутником був знову таки випускник Ніжинського вузу Олександр Афанасьєв-Чужбинський. Про цей візит збереглось більше свідчень. Зокрема відомо, що проживав Тарас Григорович у кімнатах готелю «Не минай» (очевидно сучасна будівля Ніжинської зубної поліклініки), відвідав влаштований на його честь прийом у будинку дворянського зібрання (будівля не збереглась, стояла на території сучасного скверу Ю.Лисянського), зустрічався з ніжинськими ліцеїстами.
Можна припустити, що Т.Шевченко міг кілька разів просто проїзжати через місто. Зокрема після арешту у 1847 р. його, як і інших заарештованих у справі Кирило-Мефодіївського товариства епатували під конвоєм саме через Ніжин.
Попри порівняно короткий період знайомства поета з містом, Ніжин часто виринає у повістях Т. Шевченка: «Музыкант», «Капитанша», «Близнецы». Згадується Ніжин також у передмові до нездійсненого видання «Кобзаря» 1847 року та в листі до троюрідного брата Варфоломія Шевченка в 1860 році.
Джерело: Ніжинський краєзнавчий музей ім. Івана Спаського
Немає коментарів:
Дописати коментар