Нова українська школа: 9 змін, які пропонує Міносвіти

1 пропозиція – Від навантаження учня інформацією до поінформованості

За словами міністра освіти та науки пані Гриневич, кероване нею відомство переймається насамперед переходом від застарілої форми навчання в загальноосвітній школі із «напиханням» дітей знаннями до більш прогресивної, що базується на компетентностях, тобто на обізнаності та поінформованості. Наголошено, що в процесі шкільного навчання мають враховуватись особисті здібності та нахили дитини. Планується налагодити співпрацю школи з позашкільними освітніми закладами.

2 пропозиція – Партнерство с батьками

Батьки школярів отримають допомогу з боку вчителів у здобутті знань про дитячий розвиток. Концепція базується на педагогіці партнерства. Учень, його батьки та вчителі стають учасниками навчального процесу, наділеними рівними правами. Вчителю надається можливість на власний розсуд обирати засоби, стратегії та методи, з використанням яких відбуватиметься навчальний процес. Він зможе керуватись будь-якими підручниками та розробляти навчальні програми власноруч. Зміниться набір освітніх методів, серед яких велику питому вагу будуть мати соціальні, ігрові, а також проведення експериментів, дослідів та завдання для груп учнів.

3 пропозиція – Нові принципи підготовки і стимулювання вчителів

Педагоги отримають можливість обирати, в якій організації вони бажають підвищувати свою кваліфікацію. Невід’ємна частина концепції нової школи – новий вчитель. Він не буде змушений звертатись виключно в інститут післядипломної освіти, а зможе отримати знання на тренінгах з інклюзивної освіти або освоїти актуальні навчальні методики. До початку навчального року 2018-2019 років Міносвіти планує перепідготувати у відповідності з сучасними вимогами 25 тисяч шкільних педагогів з усіх регіонів країни.

Однак деякі експерти зауважують, що отримавши с прийняттям нового закону «Про освіту» право обирати установу для підвищення кваліфікації, вчителі не матимуть можливості його реалізувати через відсутність надавачів таких послуг. На сьогодні немає організацій, які могли б забезпечити навчання вчителів. Крім того, не врегульоване питання про фінансування їх діяльності та акредитацію. Крім того, викликає сумніви готовність педагогів, що на сьогодні працюють у школах, до партнерських відносин з громадськістю, учнями та їхніми батьками. Тривалий час якісний склад вчителів був і залишається не найкращим через багато різних факторів, в тому числі, низьку якість освіти, непрестижність педагогічного фаху, мізерну зарплатню та низький соціальний статус. Одна з найбільших проблем вітчизняних вчителів полягає у їхній вузькій спрямованості. Навіть мінімальна перекваліфікація дається їм надзвичайно важко. В умовах використання сучасних методів навчання повинні встановлюватись міжпредметні зв’язки.

4 пропозиція – 12-річне шкільне навчання

Пропонується запровадити трирівневу систему освіти: з 1 по 4 – початкові класи, з 5 по 9 – базова школа та з 10 по 12 – профільна, що передбачає навчання в закладах профосвіти або ліцеях. Обґрунтування подовження терміну навчання полягає в тому, що в усіх європейських навчальних закладах повна середня освіта здобувається мінімум 12-14 років. Такий період вважається достатнім для засвоєння дитиною необхідних знань та визначення напрямку подальшого професійного розвитку.

Однак в Міністерстві освіти запровадження профільної школи вважають неможливим без попереднього створення мережі відповідних навчальних закладів та винайдення коштів на 12-річне навчання.

5 пропозиція – Незалежність школи

Школам буде надана можливість самостійно складати навчальні плани з предметів та формувати освітні програми. Керівник школи зможе перебувати на посаді не більше двох термінів по 5 років. Обиратись він буде на конкурсних засадах.

6 пропозиція – Рівний доступ до фінансування

Реформа освіти передбачає, що всі навчальні заклади, незалежно від форми власності, будуть рівноправні у питаннях отримання бюджетного фінансування. Воно буде повністю прозорим. Інформація про надходження коштів з усіх джерел підлягатиме оприлюдненню.

7 пропозиція – Адресність фінансування

Планується запровадити фінансування за принципом «гроші ходять за дитиною» задля забезпечення дітям з особливими потребами можливості навчатись разом з іншими дітьми у школах, що спеціально до цього пристосовані. Будуть створені інклюзивні класи, завдяки яким діти не будуть змушені жити в інтернатах, а зможуть залишатися у сім’ях. В планах Міністерств освіти та соціальної політики обчислення суми, яка знадобиться для кожної такої дитини. Однак експерти не вбачають чіткості у згаданій стратегії. Не зовсім зрозуміло, як вона буде реалізована, та яким чином це вплине на підвищення якості освіти та покращення доступу до неї.

8 пропозиція – Розвиток інклюзивної освіти

Дітям з особливими потребами буде надана можливість навчатись разом з іншими однолітками. При цьому будуть використовуватись індивідуальні програми їхнього розвитку с психолого-педагогічною та корекційно-реабілітаційною складовими.

Низку відповідних пілотних проектів вже запроваджено у Запорізькій області Міністерством освіти спільно з дружиною Президента, яка повідомила, що на сьогодні лише у 7 відсотках вітчизняних шкіл запроваджено інклюзивну освіту. Під час проведення експерименту у Запорізькій області у 15 разів більше дітей з особливими потребами потрапили до загальноосвітніх шкіл, де навчаються з однолітками.

За інформацією, наданою міністром освіти, в поточному році вперше в кожній області України було отримано субвенцію на інклюзивну освіту. У відповідних класах в півтора рази збільшилась кількість учнів. Однак обсяг заходів, яких ще необхідно вжити, значний. Слід, зокрема, вирішити проблеми архітектурного характеру, оскільки не у всіх школах є можливість безперешкодного пересування дітей на візках.

9 пропозиція – Зменшення кількості інтернатів

Реалізація концепції нової вітчизняної школи призведе до поступової ліквідації інтернатних закладів. На сьогодні їх нараховується 751. Понад 100 тисяч дітей з особливими потребами навчаються в інтернатах. Витрати на утримання цих закладів лише минулого року склали біля 7 млрд. гривень, з яких тільки 1 млрд. був витрачений на дітей. Таким чином, на утримання кожного учня с особливими потребами припадало по 27 гривень на добу. Створення інклюзивних класів дасть можливість таким дітям залишатись в сім'ї, а не перебувати в інтернаті. Заплановано щорічний 30-відсотковий ріст кількості дітей, що навчатимуться в інклюзії.