Перший пішов!

Перший фестиваль  публічної історії та історичної реконструкції в Ніжині! Тут дійсно історія оживала на кожному кроці: дорослі й діти із захопленням  творили різноманітні глиняні вироби  на справжніх гончарних кругах; усі бажаючі перевіряли свою вправність у стрільбі з лука  та у двобої   з м’якими мечами в руках та захисним спорядженням  у вигляді шолома чи кольчуги;  черга стояла до  столу   Р. Желєзко ,  де  з-під гусячого пера  на папір лягали  каліграфічні чи креативні рядочки  листів, а найбільш підприємлива дітлашня писала відразу Діду Морозу;  неймовірні враження викликали екскурсії  від А. Парубець та М. Потапенка до музеїв НДУ, які дали можливість заглибитися в ХІХ ст.  чи ще раз пережити  найбільш знакові моменти не такого й далекого радянського минулого;  відчули смак міста під час  екскурсу  в історію ніжинських огірків С. Зозулі  та дегустації грушевого квасу часів Гоголя від кафе «Автограф»;  оживали величні храми древнього міста на сторінках книги О. Забарного «Ніжин.  Кам’яна квітка українського бароко»…  І це лише «вершина айсбергу», бо день  (а ще ж вечірня екскурсія  від Г. Дудченка!) видався насиченим на цікаві події й зустрічі, громадські  обговорення й розповідати про нього можна  ну  ду-у-у-у-уже довго.  Не залишилися осторонь  навіть білочки – ці рудохвості  пухнасті красуні  з цікавістю спостерігали  за всіма подіями фестивалю та розважали його учасників. Величезна подяка організаторам  – Юлії Кузьменко та Максиму Потапенко, які продумали  до дрібниць низку сьогоднішніх активностей та всі можливі  шляхи  безпеки в умовах  пандемії  й подарували ніжинцям справжнє свято на зеленій галявині  200-літнього вузу.

+ФОТОСТОРІНКА