Щасти на ЗНО!

ЗНО – це важливий іспит, але він не може відображати всього потенціалу, не може вмістити і оцінити всю твою глибину. Потрібно пам’ятати, що це важливі – але все ж тільки цифри. І будь-яка оцінка в житті – це не «весь ти».

ВАЖЛИВО ЗАВЧАСНО:

– окремо покласти – запрошення на ЗНО, всі необхідні документи, подивитися адресу проведення. Знати, як туди добиратися. Дізнатися (якщо не був на пробному ЗНО) про те, як проходить тестування (іспит);

– взяти з собою воду;

– взяти щось солодке;

– пам’ятати: якщо знання були вкладені – їх можна витягти з пам’яті.

ПОТРІБНО ПАМ’ЯТАТИ, що, звичайно, ЗНО – важлива подія і важливе випробування, але у нього зараз перебільшена, роздута важливість. Коли я прошу випускників уявити «масштаб», мислеформу іспитів, вони описують: «величезна сфера, щось, що заповнює весь простір, що нависає величезною брилою». Звичайно, з таким «зовнішнім» велетнем впоратися «внутрішньо» нереально.

Коли ми починаємо згадувати про те, що ЗНО – це важливий, але тільки епізод у великому житті, що в самому іспиті закладене те, з чим абсолютно можна впоратися, відчуття такої глобальності зменшується. І образ стає більш контрольованим – наприклад, його вже можна «взяти в руки», як м’яч. Те, що можна проконтролювати – не викликає паніки.

ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ і систематизації інформації запам’ятовувати інформацію, що надходить з різних каналів сприйняття: меми-картинки, ментальні карти (візуальний канал), промовляти вголос, слухати аудіоуроки (аудіальний).

ПІД ЧАС САМОГО ІСПИТУ:

– Швидко повертає відчуття стабільності і кордонів така практика: покладіть одну руку під пахву іншої руки, а іншою рукою обхопіть себе так, щоб долоня припала на плече (ви себе обіймаєте і відчуваєте свої кордони – «де я починаюся і де закінчуюся»). Щоб повернути собі відчуття кордонів, можна намалювати коло. У центрі або в самій основі (якби це був годинник – на цифрі 6) поставити крапку. Можна також дуже тихо (ми ж пам’ятаємо, що магія поза Хогвартсом заборонена) промукати звук М-М-М-М-М-М-М – він повертає відчуття стабільності, опори.

– Якщо від тривоги перехоплює подих – покладіть одну долоню на лоб, другу на груди. Зробіть кілька вдихів-видихів. Потім перекладіть руку з чола на живіт. Одна рука на животі, друга на грудях. Зробіть вдих-видих.

– Якщо зберігається відчуття тривоги – доторкнутися до точки, що знаходиться якраз посередині – між пупком і місцем з’єднання ребер – мечовидним відростком. «Точка страху» – знаходиться між мізинцем і безіменним пальцем. Її потрібно легко масажувати. Уже сидячи на своєму місці – відчути опору стоп, опертися на спинку стільця.

– Щоб повернути собі відчуття безпеки і стабільності, потрібно «освоїти місце» – розкласти листки, ручки, постукати ручкою по столу, в «своєму місці» легше зосередитися і згадати те, що важливо.

– Важливо заготувати якусь яскраву деталь: значок, браслет, гудзик, надіти яскраві смішні шкарпетки, поставити фломастером крапку на руці або намалювати щось смішне, щоб цей «якірець» повертав у реальність, щоб можна було подивитися і посміхнутися.

Техніка самопідтримки – «крило ангела»: рука кладеться на протилежне передпліччя. Ми обіймаємо себе так, як наш друг, батько, наш «хранитель».

– Якщо складно зосередитися: потрібно покласти одну руку на потилицю, другу на лоб. Зробити кілька вдихів-видихів. Покласти долоні з двох сторін голови – поспостерігати за диханням. Помасажувати лобові горби – точки посередині чола над бровами (вони пов’язані з нашою довготривалою пам’яттю).

– Для налаштування: потрібно уявити образ відкритої книги (з потрібного предмету), уявити, ніби входите в зал бібліотеки, в якому зібрана вся інформація на тему іспиту. Уявити і зробити рух плечима, як ніби скидаєте з себе зайвий, чужий вантаж – чужих очікувань, тривог і страхів.

ПІСЛЯ ІСПИТУ: потрібно випити води, поїсти, пройтися пішки.