Чернечі лицарські ордени (Тевтонський, Лівонський)

За Верденською угодою 843 р.  Людовік Німецький отримав землі сх франків – згодом тут постало Німецьке кор-во: у 919 р. королем став Генріх Птахолов, а у 962 р. його син Оттон І прийняв титул імператора Римської (Німецької) імперії.

Прагнучи розширити кордони своєї держави (протистояння з Італією, папами римськими йшло з перемінним успіхом), німецькі хрестоносці рушили в походи на землі зах слов’ян. На завойованих землях полабських слов’ян утворено Бранденбург із центром у Берліні.

На поч. ХІІІ ст. починається колонізація Прибалтики, була заснована Рига – центр Лівонії, створено Лівонський орден  або Мечоносців (1202 р.) -  але він не зміг жити в мирі з місцевим населенням.

У 1190-1191 pp. виник Тевтонський, або Німецький орден. Його повна назва - «Орден дому св. Марії в Єрусалимі». Він об’єднував переважно німецьких рицарів. Його члени вважали головним своїм завданням боротьбу з язичництвом і поширення ідей християнства. Тевтонські рицарі носили білий плащ із чорним хрестом. З 30-х років ХІІІ ст. тевтонці починають підкорювати слов’янські племена пруссів, створили тут сильну державу, яка почала загрожувати сусіднім народам. Тому у 1238 р. Данило Галицький  завдав поразки Тевтонському  ордену під Дорогочином.

Протистояння Тевтонського ордену з Польщею завершилося тим, що об’єднані польсько-литовські війська  перемогли рицарів у Грюнвальдській битві 1410р.,  а землі ордену стали залежними від польского короля.