Цікаві факти про козаків

·         Слово «козак» походить від давньотюркського слова «кьоз-», що означало мандрувати, ходити, бродити. До того як слово «козак» прийшло в українську мову, воно означало «вільна людина», «авантюрист», «шукач пригод», «вартовий», «розбійник», «найманий воїн». Цікавим є те, що назва народу «казахи» має ці ж витоки. В минулому існували версії, що слово походить від власного імені першого ватажка, якого звали Козак, від назви народу «хозари» («козари»), або від слова «коза».

·         Запорозькими козаками або запорожцями називали тих козаків, які жили за порогами. Порогами називається смуга скель, яка перетинає всю течію річки. Запорожці жили за дніпровими порогами. Дніпро перетинало 9 порогів — Кодацький, Сурський, Лоханський, Дзвонецький, Ненаситецький, Вовнизький, Будильський, Лишній, Вільний. Після побудови на Дніпрі плотини ДніпроГЕСу всі пороги опинились під водою.

·         В часи Русі-України  правив князь, який був схожий на козака, вів життя, схоже на козацьке, а з дніпровими порогами була пов'язана важлива подія в його житті.
Це був князь Святослав Хоробрий. Він з дитинства почав брати участь у військових походах і провів в них майже все життя, славився своєю відвагою. В побуті відзначався простотою. В похід не брав з собою возів, котлів, їв смажене м'ясо, спав не в шатрі, а просто неба, підклавши під голову кінське сідло. Його одяг відрізнявся від одягу інших воїнів лише чистотою. Залишились описи його зовнішності — князь не мав бороди, але мав довгі вуса, голова була поголена, однак з одного боку звисав жмут волосся (нагадує козацький оселедець). Повертаючись Дніпром із походу потрапив у засідку біля дніпрових порогів, де і загинув.

·         Українських козаків іноді називали «черкасами» (переважно — в офіційних документах Московської держави). За однією із версій, назва походить саме від міста Черкаси, яке було одним із центрів формування козаччини. Звідси пішла назва деяких населених пунктів, наприклад, на Харківщині — села Черкаська Лозова, Черкаські Тишки, Черкаський Бишкин, засновані козаками-черкасами.

·         Життя цього козака було визначним. Походив він з аристократичної родини, однак зв'язав своє життя з козаками. Очолюючи козацькі ватаги, постійно вів успішні війни з татарами та турками. В ході боротьби з ворогами у нього з'явилась ідея побудувати на дніпровському острові Хортиця фортецю, яка б стала козацьким осередком у боротьбі з татарами та турками. Новопобудована фортеця дуже заважала татарам і туркам, тож вони кілька разів намагались знищити її. Під час одного з походів потрапив у турецький полон. В Стамбулі йому запропонували перейти на турецьку службу, однак він відмовився. Як передають перекази, сам турецький султан умовляв його прийняти іслам та служити туркам, обіцяючи за це велику винагороду і, навіть, віддати султанську дочку йому у дружини. Та він у відповідь висміяв цю пропозицію. Тоді його засудили до жорстокої кари — підвісили за ребра на залізний гак, де він мав помирати в страшних муках. Однак він весь час лаяв турків та їхню віру поки один із турків, не витримавши, не застрелив його з лука. Його героїчне життя та загибель оспівана в козацьких думах.  Здогадалися, про кого йде мова? Цим воїном був князь Дмитро Вишневецький, або козак Байда. Саме його вважають засновником першої Запорозької Січі.

·         Найвищу владу на Січі мала загальна козацька рада. Загальні ради, зазвичай, відбувались 1 січня, 1 жовтня — на свято Покрова Пресвятої Богородиці, на другий чи третій день Великодня, а також, в будь-який день на вимогу товариства. На радах вирішували найголовніші питання — про війну та мир, про організацію походів, про покарання важливих злочинців, про поділ земель та про вибори козацької старшини (керівний склад козацького війська).

·         Символи влади у козаків називались клейнодами. Одним з найвідоміших клейнодів є гетьманська булава. Однак клейноди мав не лише гетьман, але й інші представники козацької старшини. Один з козацьких клейнодів мав тваринну деталь.  Це був кінський хвіст. Його використовували для виготовлення бунчука. Бунчук був символом влади гетьмана. Він представляв собою держак, увінчаний кулею, з-під якої звисали косиці кінського волосся.

·         У козаків були суворі закони. Наприклад, за велику або неодноразову крадіжку козака могли засудити до шибениці. Однак, як повідомляють перекази, у засудженого до шибениці була одна можливість врятуватися. Чи знаєте ви, за яких умов засуджений міг зберегти своє життя? Перекази повідомляють, що засуджений, за козацьким звичаєм, міг зберегти життя, якщо якась дівчина згодиться одружитися з ним.

·         Козаки обороняли Україну від татарських набігів. Щоб вчасно відреагувати на татарський напад вони виставляли далеко в степу сторожі, які мали спостерігати за татарами і якомога швидше попереджати військо про ворожі загони. Як же вдавалося  сторожовим козакам обігнати татарів  (у яких були швидкі коні) і завчасно попередити товаришів про татарський напад?

·        

Козаки використовували для попередження «світловий телеграф» — біля кожного з козацьких сторожових постів у степу зберігалися смоляні бочки (ці сигнальні споруди називали «фігурами»). Коли козацька сторожа помічала ворога, то підпалювала ці бочки. Вогонь та дим від цих «фігур» помічали на сусідньому пості і підпалювали свої «фігури» і т.д. В результаті, звістка про ворожий напад дуже швидко доходила до козацького війська.

·         Характерниками називали тих козаків, які були екстрасенсами; володіли основами магії та чаклунства, вміли «заговорювати» рани, вводити в оману ворога й володіли сильним гіпнозом. За легендами, ці козаки вміли передбачати час нападу ворога і напрямок руху його сил, вони допомагали козакам перемагати. Серед найвидатніших – Іван Сірко, якого татари називали «Урус-шайтаном». Вважалося, що після смерті і його мощі, його рука, володіла таємничою силою, яка допомагала в найскрутніші часи. Їх силу козаки вбачали у зв’язку з нечистою силою, отож подекуди ховали таких козаків поза цвинтарем, без відспівування вбиваючи осиковий кілок в груди.

·         Іван Мазепа. Ще при житті його ім’я було оповите міфами. Він був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом 8081 дня. Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.

Він є найбільш відомим в Європі та Америці представником України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, 6 скульптур.Походив з шляхетського роду. Навчався в Києво-Могилянській колегії. Певний час жив і навчався в Варшаві, Парижі, відвідав Німеччину та Італію, де слухав лекції в Падуанській академії. Досконало володів кількома іноземними мовами та латиною. Писав вірші. На початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700—1721) здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Москви і утворення на українських землях незалежної держави.
Найвідомішого українського козака Богдана Хмельницького сучасники називали «українським Спартаком», «Ганнібалом».  В народній пам’яті він залишився національним героєм.  

·         Цей предмет називали «душею козака», а ще – «носогрійкою». Для кожного запорожця це був своєрідний талісман, з яким не розлучалися за жодних умов. Мова йде про люльку!

·         З ім’ям якого чернігівського полковника, гетьмана Лівобережної України Павла Полуботка пов’язана легенда про скарби, які ніби-то зберігаються в англійському банку?

·         Усім відоме слово «команда», що означає групу людей, які спільно беруть участь у змаганнях. У козацькі часи  цим словом називали військовий підрозділ діючого Запорізького війська. В XVIII ст.. діюче Запорізьке військо вже не мало сотенного чи полкового поділу. Нижчою організаційною одиницею був курінь, середньою – партія або (це слово). Такий підрозділ міг мати від 20 до 2000 козаків. В залежності від чисельності підрозділу, ним командував полковий писар чи осавул, або ж полковник чи військовий старшина. Після виконання завдання, підрозділ розформовувався, а козаки поверталися до своїх куренів чи адміністративних полків і сотень.

·         Іван Сірко - це ім’я козака, прозваного бусурманами Урус-шайтаном, тобто українським чортом. Туркені лякали ним своїх дітей. Відомо, що цей козак виходив переможцем 54 рази із проведених 55 битв. Його ж козаки обирали 22 рази кошовим.

·         Один з видатних героїв Визвольної війни 1648-1657 років,  Іван Богун,  умів фехтувати двома шаблями одночасно.

·         Улюблена козаками юшка з риби й борошна називалась щерба.

·         Нарівні з гострою шаблею і добрим конем на Січі шанували … бандуру.

·         Чи відомо вам, що козаки Війська Низового Запорозького належали до мальтійського рицарського ордену?

·         Для вступу на Січ людина обов'язково мала знати козацьку українську мову. Це стосувалось й іноземців - якщо вони її не знали, то мали вивчити.