У цьому році виповнюється 25 років, як Радянський Союз відійшов у
небуття. З тих пір майже всі колишні братні республіки перебувають у
полоні шукань та експериментів, поступово намагаючись будувати модерні
демократичні держави. Разом з тим за більше ніж два десятиліття без СРСР
вчені так і не зійшлися на єдиній думці – чому ж таке неоднозначне
державне утворення зникло, що цьому посприяло і взагалі чим був Союз
Радянських Соціалістичних Республік? Подібні питання у світлі
декомунізаційних процесів стають надзвичайно актуальними і потребують
негайних та чітких відповідей.
Виробити такі відповіді і роз’яснити хронологію розвалу і була
покликана міжнародна наукова конференція «Крах Радянської імперії:
анатомія катастрофи», що відбулася цими днями в Ніжинському
університеті. Знакова наукова подія була організована у партнерстві з
Білоруським державним педагогічним університетом імені Максима Танка,
Варшавським університетом, а також Телавським державним університетом
імені Я. Гогебашвілі.
Окрім промовистих наукових установ, до конференції долучилися і
почесні гості – Віктор Мироненко, науковий співробітник Російської
академії наук, Матеуш Камьонка, докторант Краківського університету,
Валентина Мятліцька, член Археографічної комісії Департаменту по архівах
Мінюсту Республіки Білорусь та багато інших. Широкою була географія
учасників, які представляли вищі навчальні заклади та наукові установи
України. Професори Микола Дорошко та Тетяна Орлова, а також доцент Юрій
Латиш з Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Запорізький національний університет на святі науки представляв доцент
Олексій Штайнле, а з Інституту історії України НАН України на
конференцію завітала молодший науковий співробітник відділу історії
України другої половини ХХ ст. Оксана Булгакова.
Перший день конференції обіцяв бути насиченим, адже слово мав Віктор
Мироненко, унікальна людина, що постає перед сучасниками в трьох,
здавалося б суперечливих іпостасях – очевидця, учасника та дослідника
подій, що стали темою обговорення. Сьогодні Віктор Іванович поважний
вчений Російської академії наук з українським корінням, що здобув собі
авторитет дослідженнями європейської, в тому числі української історії. А
в часи радянського минулого ця людина на пряму спілкувалася з Михайлом
Горбачовим і очолювала всесоюзний комсомол.
Такий досвід дав змогу Віктору Мироненку проголосити доповідь, що
одразу викликала жваву дискусію, центральною тезою якої стала доречність
і правильність вживання терміну «імперія» стосовно СРСР.
Інший проблемний діалог між вченими виник під час виступу київського
професора Тетяни Орлової, що намагалася віднайти причини краху
радянської системи і однією з головних відзначила неспроможність СРСР
відповідати модернізаційним викликам того часу.
Залишила слід в пам’яті і доповідь професора НДУ Олександра Бойка,
який на прикладі Перебудови в Радянській державі, окреслив уроки, які
потрібно винести з тих спірних процесів сучасній Україні.
Другий день конференції ознаменувався роботою секційних засідань та
круглого столу «Історія України очима сучасних російських істориків»,
який зібрав чимало студентів та учасників конференції. Головною дійовою
особою цього заходу був знову Віктор Мироненко, котрий одразу полюбився
молодій аудиторії своєю щирістю та оригінальністю думки.
А щоб вчені не нудьгували після засідань та дискусій, оргкомітет
організував для всіх гостей змістовні екскурсії по історичним місцях
Ніжина та до Національного історико-культурного заповідника «Качанівка»,
адже багато хто відкрив для себе наше місто вперше.
І хоча конференція закінчилася, дух пошуку та нових знань досі не
згас. Учасники роз’їхалися до своїх університетів та наукових установ
України та зарубіжжя, повні натхнення та нових ідей, здобутих в
Гоголевому виші.
Михайло Ломоносов
Юлія Кузьменко
За матеріалами сайту http://nezhatin.com.ua/?p=30703
Немає коментарів:
Дописати коментар