Китай (кін 19-поч 20 ст.)

Понад 100 років Китай дотримувався політики «самоізоляції». «Відмичкою» до відкритих дверей Китаю стала для європейців та американців торгівля опіумом. Англійці налагодили контрабандне ввезення опіуму до Китаю з Індії.

Спроба заборонити ввезення опіуму китайським урядом стала причиною опіумних  воєн,  у яких Китай зазнав поразки..

Понад 2/3 землі перебували у володінні крупних поміщиків, і майже 90 % населення становили безземельні батраки та орендарі. Разом з тим населення Китаю швидко збільшувалося. З початку до середини XIX ст. кількість жителів у країні збільшилась зі 180 до 400 млн чоловік. Земельні наділи селян постійно скорочувалися.

Багато століть визначну роль у духовному житті китайців відігравало конфуціанство. Конфуцій розглядав державу як велику сім’ю, де «государ — батько і мати народу». Імперія Цинь не відповідала цьому ідеалу.

Більшість населення була невдоволена як присутністю іноземців, так і правлінням манчжурської династії – повсюдно створювалися таємні тов-ва, рев-ні організації.

У 1895 р. Сунь Ятсен організував невдале повстання проти дин-ї Цин, втік з Китаю і заснував за кордоном тов-во Тунменхой («Об’єднаний союз»), на основі якого у 1912 р. вин. Національна партія Гоміндан.

Сунь Ятсен сформулював 3 принципи рев-ї:  

1.      націоналізм (повалення дин-ї манчжурів);

2.      народовладдя (встан. республіки);

3.      народний добробут (передача землі селянам).

Ці принципи об’єднали китайське сусп-во і в жовтні 1911р.  повстанням у м.Ухань почалася Сіньхайська революція (назва – за роком миші - сіньхай).  Вже за місяць 15 з 21 провінції вийшли зі складу імперії. Уряд придушити революцію не зміг. Китай проголошений республікою, Сунь Ятсен – президентом.

У лютому 1912 р. останній імператор дин-ї Цин зрікся престолу, монархію було офіційно скасовано. Сунь Ятсен поступився владою Юань Шикаю, який встановив у Китаї військову диктатуру. Парламент було розпущено, повстання придушено – рев-я залишилася незавершеною.