УКРАЇНА В ПСВ

Перша світова війна (1 серпня 1914 р. – 11 листопада 1918 р.) – один з найбільших військових конфліктів в історії людства.

Приводом до війни було вбивство у м. Сараєво 28 червня 1914 р. австрійського ерцгерцога (спадкоємця престолу) Франца Фердинанда сербським терористом Гаврилом Принципом.

 Причини Першої світової війни:

•  — Загострення суперечностей між провідними державами світу за сфери впливу
• — Боротьба за нові території, джерелами сировини та ринки збуту.
• — Протистояння між двома військово-політичними блоками:

 1. Троїстий союз (1882 р.) – Німеччина, Австро-Угорщина, Італія

У ході війни Італія виступила на боці ворогуючого табору країн (Антанти), натомість до Німеччини та Австро-Угорщини приєдналися Туреччина та Болгарія. У результаті блок отримав назву Четверний союз чи блок Центральних держав.

 2. Антанта (1907 р.) – Франція, Росія, Великобританія. У ході війни до Антанти приєдналися США, Італія, Японія та ін.

 Війна закінчилася 11 листопада 1918 р. поразкою блоку Центральних держав.

 У результаті війни перестали існувати Австро-Угорська, Російська, Німецька та Турецька імперії.

Виникли нові держави в Європі: Австрія, Угорщина, Югославія, Польща, Чехословаччина, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія.

Плани країн-учасниць війни щодо України

•  Росія сподівалася приєднати західноукраїнські землі (Галичину, Буковину, Закарпаття).
• Австро-Угорщина розраховувала відібрати у Росії Поділля і Волинь.
• Німеччина претендувала  на Крим і Донбас.

НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У РОКИ ВІЙНИ

 1.    Головна   Українська Рада (ГУР)   1 серпня 1914 р  

К. Левицький,     М. Павлик,   М. Ганкевич

• Захист українських інтересів під час війни. Підтримка Австро-Угорщини. Участь у формуванні військових підрозділів – Українських січових стрільців (УСС).

2. Союз визволення України (СВУ) (був створений вихідцями з Наддніпрянщини)       4 серпня 1914 р.

Д. Донцов,  А. Жук,  В. Дорошенко

• Утворення самостійної Української держави у вигляді конституційної монархії. Підтримка Німеччини та Австро-Угорщини під час війни, з метою перемоги над Росією. Допомога військовополоненим українцям. Участь у формуванні дивізій сірожупанників та синьожупанників. Просвітницька діяльність.

3.   Загальна Українська Рада (ЗУР) 5 травня 1915

К. Левицький

• Привернення уваги Австро-Угорщини до ідеї української державності. Розмежування Галичини на Західну та Східну. Об’єднання всіх українських земель у межах Австро-Угорщини на правах автономії.

(Саморозпуск у листопаді 1916 р на знак протесту проти відновлення Польської держави)

СТАВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ ДО ВІЙНИ

Товариство українських поступовців (ТУП) закликало підтримати Росію, сподіваючись на надання автономії Україні в майбутньому. З грудня 1916 р. ТУП займає нейтральну позицію щодо обох ворогуючих сторін.

В Українській соціал-демократичній робітничій партії (УСДРП) відбувся розкол. С. Петлюра закликав до підтримки Росії. В. Винниченко засудив війну, зайняв позицію нейтралітету, відстоював ідею автономії України.

Карпато-Руський визвольний комітет був створений у Києві емігрантами з Галичини та виступав за об’єднання всіх українських земель у складі Росії. Закликав галичан зустрічати російські війська як визволителів.

Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст був створений з метою підтримки російських військ. Членами комітету були представники українського національного руху – Ф.Штейнгель, А.Вязлов, Д.Дорошенко, А.Ніковський.

 ВОЄННІ ДІЇ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ  (СХІДНИЙ ФРОНТ)

6 серпня – 13 вересня 1914р. – Галицька битва. Поразка австро-угорської армії (втратили 400 тис., з них 100 тис. – полоненими, 400 гармат). Російська армія зайняла Східну Галичину та Буковину зі Львовом та Чернівцями

Наприкінці 1914 р. австрійська і російська армії воювали за українські міста Борислав, Дрогобич, Стрий.

 Бойові дії закінчилися на території України з перевагою на користь Росії

Осінь 1914 – весна-літо 1915 рр. – російська окупація Східної Галичини і Північної Буковини

 Політика російського уряду на захоплених землях:

• Утворення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства на чолі з графом Г. Бобринським (кінець 1914 р.)
• Насильницька русифікація.
• Закриття українських гімназій, книгарень, видавництв, бібліотек, «Просвіт» тощо.
• Заборона українських політичних партій, спортивних та молодіжних організацій («Пласт», «Сокіл»…).
• Репресії проти українських політичних та громадських діячів.
• Переслідування греко-католицької церкви (200 уніатських громад були перетво­рені на православні парафії)

• Депортація (примусове виселення) греко-католицьких священників, у тому числі й митрополита А. Шептицького у глиб Росії.

Навіть добре відомий своїми консервативними поглядами лідер партії кадетів П. Мілюков, член Державної думи, змушений був назвати політику царського уряду в Західній Україні «європейським
скандалом».

22 березня 1915р. – капітуляція фортеці Перемишль.  Росіяни взяли в полон 120 тис.  австрійців і захопили 400 гармат)

Але! 2 травня 1915 р. прорив німецьких  і австрійських  військ  під Горлицею. 

Кінець червня – захопили всю Галичину і Буковину

Австро-німецькі війська зупинилися на лінії Кам’янець-Подільський-Тернопіль-Кременець-Дубно

УКРАЇНСЬКІ СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ (УСС)

Легіон Українських січових стрільців (УСС) чисельністю 2,5 тис. було створено в серпні 1914 р. у м. Стрий на основі молодіжних воєнізованих організацій «Січ», «Пласт», «Сокіл». Першим командувачем УСС був М. Галущинський.

Бойове хрещення УСС відбулося на Ужоцькому та Верецькому перевалах у Карпатах (27-28 вересня 1914 р. – Галицька битва).

УСС брали участь у битвах: на горі Маківка (квітень-травень 1915 р.), під Болеховим, під Галичем, у межиріччі Серету та Стріпи.

У серпні 1916 р. у битві під Бережанами (гора Лисоня) зазнали поразки та значних втрат. Узимку 1917 р. повернулися на фронт.

УСС стали основою для створення Української національної армії.

Політика Австро-Угорщини. Австро-угорська влада також ввела жорстокий окупаційний режим на українських землях. У «своїх» українцях вони бачили ворогів імперії, оскільки вони прагнули до об’єднання з більшою частиною свого народу, який перебував під владою Росії’. За найменшою підозрою в русофільстві українців арештовували, висилали, a то й піддавали смертній карі. Тисячі людей було заарештовано і відправлено до спеціальних таборів до Австрії, де їх без суду і слідства роками тримали в жахливих умовах. Найжорстокішим був режим у таборі Талергоф у Штірії, де лише від тифу померло більше 1000 чоловік. За далеко не повними даними, 36 тис. цивільних українців було розстріляно і повішено і стільки ж українських в’язнів загинуло в австрійських концентраційних таборах.

1916 р.

  Червень–серпень – наступ російських військ на Південно-Західному фронті (Брусилівський прорив). Російські війська визволили волинські території й окупували Буковину, південні райони Східної Галичини, просунулися по всьому фронту вглиб на 80 – 120 км., знову оволоділи Чернівцями, Бродами, Луцьком.

Австро-угорська армія втратила до 1.5 млн. чоловік, 580 гармат, 1800 кулеметів.

Зах. землі знову під рос-ю окупацією.

 1917 р.
Червень 1917 р. – невдалий наступ російських військ на львівському напрямку. Росія втратила Галичину, Буковину, росіяни відступили навіть далі, ніж у 1915 році.

Наслідки для України

• Розорення західноукраїнських земель (40% будівель, 2 тис. підприємств, 1/3 нафти)
• Людські втрати – 500 тис загиблих
• Інфляція – 4 – 8 разів.   Економічна криза ( скорочення 46% руди, 32% чавуну, 33% сталі)