Виникнення та становлення Давньоруської держави (кінець
ІХ—Х ст.)
Князь
|
Характеристика
діяльності
|
Аскольд і Дір
(?—882рр.)
|
· Розширення кордонів (владу Києва визнали племена деревлян, частина сіверян і дреговичів).
· Організація перших великих походів на Візантію (860 і 866 р.), політичним
наслідком яких було укладення угоди, за якою Візантія сплачувала щорічну
данину Києву, а Русь
· зобов’язувалася надавати їй військову допомогу.
· Зростання могутності Київської держави.
|
Олег
(882—912рр.)
|
· Регент при малолітньому сині Рюрика Ігорі.
· Захоплення Києва після вбивства Аскольда і Діра, наслідком чого стало
об’єднання Північної та Південної Русі, що створило основу для
загальноруської державності.
· приєднання сіверян, радимичів, деревлян, а також неслов’янських племен
меря, чудь і весь.
· боротьба з хозарами.
· Сприяння централізації Русі.
· Будівництво нових міст і фортець.
· Здійснення вдалих походів проти Візантії (907 і 911 р.), наслідком яких
став вигідний торговельний договір, згідно з яким руські купці торгували без
мита та проживали в Константинополі за рахунок імператора.
|
Ігор
(912—945рр.)
|
· Відновлення влади над повсталими деревлянами й уличами.
· Продовження об’єднання слов’янських племен.
· Жорстке укріплення центральної влади.
· Дав відсіч печенігам, що з’явилися біля кордонів Київської Русі, і навіть
найняв їх у військо.
· Походи на Візантію (941 і 944 р.), але менш удалі, ніж в Олега.
· Був убитий деревлянами під час спроби зібрати повторну данину
|
Ольга
(945—964рр.)
|
· Помста деревлянам за вбивство свого чоловіка Ігоря (спалення
древлянського міста Іскоростеня).
· Упорядкування збору данини: установлення уроків — порядку збору данини та
погостів — місць для збору данини (полюддя).
· Розподіл податків на власне князівські та державні
· Здійснення візиту до Константинополя, де прийняла хрещення під ім’ям
Олени.
· Укладення договору з Візантією, за яким Київська Русь допомагала імперії
в боротьбі з болгарами, норманами й арабами в обмін на данину.
· Відновлення привілеїв для руських купців у Візантії.
· Спроба встановити дипломатичні контакти з Німецькою імперією.
· Надання переваги в зовнішній політиці дипломатії перед військовою силою.
|
Святослав
(964—972рр.)
|
· Призначення своїх синів намісниками в Києві, Овручі й Новгороді.
· Прибічник язичництва, руйнував християнські храми.
· Приєднання племен в’ятичів (межиріччя Оки та Волги).
· Розгром Волзької Булгарії та Хозарського каганату, що відкрило шлях
кочовикам, які завдавали великої шкоди Київській Русі.
· Здійснення двох походів на Дунайську Болгарію.
· Мав план перенесення столиці до болгарського міста Переяславця.
· Знесилення Русі численними війнами.
· Загинув від рук печенігів, найнятих Візантією.
· Більшість завойованих територій після смерті Святослава були втрачені
|
Розквіт Київської Русі
Князь
|
Характеристика
діяльності
|
Володимир Великий
(980—1015рр.)
|
· Після смерті Святослава між його синами почалася міжусобна війна, у якій
переміг наймолодший Володимир.
· Завершення формування території К.Р., приєднавши племена білих хорватів,
дулібів, в’ятичів, радимичів (територія К.Р. простягалася від Чудського, Ладозького,
Онезького озер на півночі до Південного Бугу на півдні, від Карпат на заході
до межиріччя Оки та Волги на сході).
· Адміністративна реформа: передача
земель, якими раніше правили місцеві правителі, своїм синам, вірним
великокнязівським посадникам і найближчим боярам;
· Військова реформа: формуванні боєздатного війська з дружинників-слов’ян,
а не з варягів; (це дає змогу укріпити князівську владу)
· Релігійна реформа: близько 980 р. — невдала спроба модернізувати
язичництво з метою об’єднання племен навколо Києва, визнавши головним богом
Перуна; 988 р. — прийняття Володимиром хрещення за православним обрядом і
запровадження християнства на Русі; хрещення Русі зрівняло її з провідними
європейськими державами.
· Оборона Київської Русі від печенігів, для чого були побудовані застави з
військовими гарнізонами на кордонах держави.
· Сприяння розвитку освіти (відкриття перших шкіл).
· Розбудова Києва як столиці держави: укріплена фортеця —«місто
Володимира», церква Пресвятої Богородиці (Десятинна), князівські палаци тощо.
· Початок карбування золотих і срібних монет (срібники і златники),
· Зміцнення дипломатичних зв’язків із Польщею, Угорщиною, Чехією,
Норвегією, Швецією шляхом укладення династичних шлюбів
|
Ярослав Мудрий
(1019-1054рр.)
|
· Захоплення престолу в Києві після смерті Володимира в 1015 р.
Святополком, який убив своїх зведених братів Бориса, Гліба та Святослава;
Ярослав двічі воював зі Святополком і в 1019 р. сів князювати в Києві.
· Мав співправителя брата Мстислава до 1036 р.: Правобережжя Дніпра
належало Ярославу, Лівобережжя — Мстиславу.
· Сприяння відновленню сильної князівської влади; посилення централізації
Русі.
· Створення першого рукописного зведення законів — «Руської правди».
· Опікування будівництвом нових міст і розвитком уже існуючих.
· Будівництво в Києві Софійського собору, церков Св. Георгія та Св. Ірини,
Печерського монастиря (майбутньої Києво-Печерської лаври); місто оточили
валами з трьома брамами, одна з яких — «Золоті ворота» — була парадним
в’їздом.
· Обрання першого руського митрополита Іларіона (1051 р.).
· Розвиток освіти й культури (відкриття шкіл, у тому числі для дівчат;
започаткування літописання; заснування при Софійському соборі бібліотеки, де
були зібрані твори античних авторів, тощо).
· Розгром печенігів, які припинили напади на Русь.
· Похід на Візантію, унаслідок якого було укладено договір про службу
руських дружин у Константинополі, а дочка візантійського імператора стала
дружиною сина Ярослава Всеволода.
· Розширення території Русі за рахунок угро-фінських племен.
· Дружні відносини із країнами Західної та Центральної Європи шляхом
укладення династичних шлюбів (сам був одружений із дочкою шведського короля
Інгігердою, одружив своїх дочок: Анну — із королем Франції, Єлизавету — із
норвезьким королевичем, Анастасію — з угорським королем; сини взяли шлюби з
німецькими принцесами).
|
Правління Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича
|
Князь
|
Характеристика
діяльності
|
|
Володимир Мономах
(1113-1125рр.)
|
· Онук візантійського імператора Константина Мономаха та Ярослава Мудрого.
· Після смерті батька Всеволода Ярославича поступився київським престолом
Святополку Ізяславичу, а сам повернувся до Чернігова, а згодом — до
Переяслава.
· Був запрошений киянами на князювання (1113 р.).
· Відновив централізовану одноосібну владу на Русі.
· Припинив князівські міжусобиці.
· Загальмував процес розпаду держави.
· Знизив податки залежних верств населення.
· Зменшив відсотки за позиками лихварів.
· Автор «Повчання дітям» про любов до рідної землі, батьків, ближніх;
змалював образ ідеального правителя, який має зберігати єдність і могутність
Русі, запобігати князівським чварам і захищати країну від нападників.
· Опікувався розбудовою Києва, освітою
· Був організатором усіх переможних походів проти половців.
· Забезпечив обороноздатність країни.
· Відновив міжнародний авторитет Київської Русі
|
|
Мстислав
Володимирович
(1125-1132рр.)
|
· Старший син Володимира Мономаха, який став його наступником.
· Зберігав єдність Київської Русі.
· Успішно відбивав напади половців.
· Здійснив переможний похід проти литовських племен.
· Підтримував династичні зв’язки з Норвегією, Данією, Візантією. Угорщиною.
· Останній одноосібний правитель Київської Русі
|
Немає коментарів:
Дописати коментар