Микола Васильович Гоголь народився 20 березня 1809 р. у селі Великі Сорочинці (тепер Миргородського району) на Полтавщині.
Батько його був праправнуком полковника козацького війська часів
Богдана Хмельницького Остапа Гоголя. Пізніше знаменитий нащадок
звеличить його до легендарної постаті й оспіває в образі Тараса Бульби.
Дитинство майбутнього письменника минуло в с. Василівці (тепер
Гоголеве) в маєтку батьків. З 1818 по 1819 рр. навчався у Полтавському
повітовому училищі, а з 1821 по 1828 рр. — Ніжинській гімназії вищих
наук.
Мовно-музична культура рідної землі знаходила свій вияв у
виховній практиці бабусі Тетяни Семенівни, маминої мами. Любов до мови,
відчуття слова закладалися у юного М. Гоголя уже з дитячих літ. Згодом
він захопиться збиранням українських народних пісень, прислів’їв та
приказок, готуватиме матеріали до українсько-російського словника.
Ще в студентські роки, глибоко переймаючись соціальними негараздами,
внутрішньо противлячись найрізноманітнішим виявам зла, вболіваючи за всю
державу і свою «милу Україну», М.Гоголь настроювався на таку
діяльність, «щоб бути по-справжньому корисним для людства».
Хоча
прожив він на Чернігівщині 7 років, утім у своїй творчості М. Гоголь
приділив йому значний пласт. Один з його перших творів так і називався
«Кое-что о Нежине, или дуракам закон не писан». Саме в Ніжині, він почув
легенду про ожившу панянку, що згодом лягла в основу «Вія».
У
Благовіщенському соборі Ніжина М. Гоголь звернув увагу на один із
розписів Страшного суду. У пеклі горіли ніжинські лихварі. Саме цю сцену
він використав потім вже в іншому своєму безсмертному творі – «Ніч
перед Різдвом».
Більше про відомих людей Чернігова та чернігівського краю читай у повному виданні #ТОП12_ВідоміЛюдиЧернігова
Немає коментарів:
Дописати коментар